ТІАМУН ® 10% (розчин для ін'єкцій)

Масляниста рідина від світло-жовтого до темно-жовтого кольору.

1 мл препарату містить діючу речовину:

- тіамуліну гідроген фумарат - 100 мг.

Допоміжні речовини: 1,2-пропіленгліколь, спирт бензиловий, кислота ортофосфорна, вода для ін’єкцій.

А ТС vet класифікаційний код QJO1 - антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування. QJ01XQ01 - Тіамулін.

Тіамулін - напівсинтетичний антибіотик, який належить до групи плевромутиліну.

Діє тіамулін на 70S рибосомних рівнях. Основне місце зв'язку тіамуліну з рибосомами знаходиться на 50S субодиниці, і можливе місце зв'язку - в місцях з'єднання субодиниць 50S та 30S. Він гальмує синтез мікробного білка, створюючи біохімічно неактивні ініціативні комплекси, що попереджують ріст поліпептидного ланцюга. Тіамулін володіє бактеріостатичною дією проти мікоплазм {Mycoplasma hyopneurnoniae, М. hyosynoviae, М. hyorhinis) та спірохет (Brachyspira innocens, Brachyspira pilosicoli), грампозитивних аеробів (Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Corynebacterium pyogenes), анаероби (Clostridium spp.), грамнегативних анаеробів (Lawsonia intracellular, Bacteroides spp. ma Fusobacterium spp.). Грамнегативні аероби (Actinobacillus pleuropneumoniae, Pasteurella multocida) виявляють високу чутливість in vitro до тіамуліну. Тіамулін слабо діє проти ентеробактерій, таких як Salmonella spp. чи Escherichia coli.

Тіамулін після внутрішньом’язового введення швидко абсорбується в кровообіг, добре розподіляється по організму та концентрується у легеневих тканинах. Після парентерального застосування тіамуліну у дозі 10-15 мг/кг м.т., найвищі його рівні в сироватці крові були виявлені через 2 години після введення. Через дві години після застосування концентрації тіамуліну в легеневому (15,6 мкг/мл) та бронхіальному епітелії (6,0 мкг/мл) були набагато більшими, ніж концентрації в плазмі крові. За парентерального введення тіамуліну свиням у дозі 13,6 мг на 1 кг маси тіла на добу впродовж 4 діб, концентрація тіамуліну в легенях становила 26,9 мкг/мл, в слизовій оболонці товстої кишки - 2,58 мкг/мл, і в товстій кишці - 3,09 мкг/мл.

Більше, ніж 95% дози тіамуліну виводиться з організму свиней менше, ніж за добу, а період напіврозпаду становить менш, ніж 24 години. Тіамулін добре метаболізується, приблизно 60% застосованої дози виводиться з жовчю, близько 29% - з сечею.

Лікування свиней, хворих на дизентерію, ензоотичну пневмонію, плевропневмонію, мікоп.тазмозний артрит, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до тіамуліну.

- за лікування дизентерії - 1,0 мл препарату на 10 кг маси тіла, що еквівалентно 10 мг тіамуліну гідроген фумарату на 1 кг маси тіла, один раз на добу протягом 3-5 діб;

- за лікування ензоотичної пневмонії та мікоплазмозного артриру - 1,5 мл препарату на 12,5 кг маси тіла, що еквівалентно 12 мг тіамуліну гідроген фумарату на 1 кг маси тіла тварини, один раз на добу протягом 3 діб;

- за лікування плевропневмонії, спричиненої Actinobacillus spp. - 1,5 мл препарату на 12,5 кг маси тіла, що еквівалентно 12 мг тіамуліну гідроген фумарату на 1 кг маси тіла тварини, один раз на добу протягом 3 діб.

Для поліпшення абсорбції тіамуліну доцільно флакон із розчином перед введенням нагріти до 37 °С. Якщо об’єм дози, що перевищує 7 мл, рекомендується його вводити в декілька місць.

Підвищена чутливість до тіамуліну або до будь-якої з допоміжних речовин.

Не застосовувати для нецільових тварин.

Не застосовувати препарати, які містять монензин, наразин чи саліноміцин щонайменше 7 діб до, під час та після лікування тіамуліном, що може призвести до погіршення стану здоров'я чи навіть смерті.

Не застосовувати свиноматкам в перші 5-6 тижнів поросності.

Не застосовувати препарат одночасно з бета-лактамними антибіотиками.

Не застосовувати тваринам з порушенням функції печінки.

В окремих випадках у невеликої частини тварин у місці ін'єкції можливо поява припухлості, болючості, еритеми, які зникають протягом 2-3 діб без стороннього втручання.

У незначних випадках (у чутливих до складових препарату тварин) можливі алергічні явища (висипання на шкірі, свербіж та набряки). При їх виникненні застосування препарату припиняють та призначають десенсибілізуючу терапію.

Спочатку препарат випробовують на невеликій групі (7-8 тварин). За відсутності ускладнень протягом 2-3 діб препарат застосовують всьому поголів'ю. Рекомендується вводити в одне місце ін'єкції не більше 7 мл препарату.

Рекомендується перед застосуванням препарату визначити чутливість виділеного збудника до тіамуліну.

У період лактації препарат застосовують без обмежень.

Забій тварин на м'ясо дозволяють через 10 діб після останнього застосування препарату. Отримане, до зазначеного терміну, м'ясо утилізують або згодовують непродуктивним тваринам залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини.

Флакони з нейтрального скла марки НС-1, НС-2, УСП-1 закриті гумовими корками під алюмінієву обкатку по 10, 20, 50, 100 та 200 мл. Вторинна упаковка - картонна коробка.

Сухе темне, недоступне для дітей місце за температури від 10 до 25 °С.

24 місяці.

Термін придатності після першого відбору з флакона становить 14 діб, за умов асептичного відбору препарату та подальшого зберігання флакона з препаратом за температури від 10 до 15 °С.