PET EVOLUTION (Пет Еволюшн протипаразитарна суспензія для собак та котів 10 мл)

ATC-vet QP53, ектопаразитоциди, інсектициди і репеленти (QP52, антигельмінтні ветеринарні препарати,  QP52AA51 празиквантел, QP54AB02 – моксидектин, комбінації).

Комбінація люфенурону, моксидектину, празиквантелу, що входять до складу суспензії PET EVOLUTION, забезпечує широкий спектр протипаразитарної дії у собак і котів по відношенню до етопаразитів: блох (Ctenocephalides spp., Pulex irritans), саркоптиформних кліщів (Otodectes cynotis, Sarcoptes canis, Notoedres cati), тромбідиформних кліщів (Demodex spp.,), та ендопаразитів:  Dipylidium caninum, Taenia spp.,Echinococcus granulosus, Alveococcus multilocularis, Mesocestoides lineatus, Diphyllobothrium latum, Toxocara canis, Toxocara cati (Toxocara mystax), Toxascaris leonina, Ancylostoma caninum, Uncinaria stenocephala, Trichuris vulpis, а також личинкових cтадій розвитку Dirofilaria immitis і Dirofilaria repens. 

Люфенурон (з’єднання групи бензоілфенілсечовин) – це інсектицид широкого спектру дії, особливо активний проти блох видів Ctenocephalides spp., Pulex irritans та володіє підвищеною ларвоцидною і контактною овоцидною активністю. Механізм дії полягає у блокуванні синтезу хітину, що є основним компонентом екзоскелетів  комах, тому личинки при линьці не можуть сформувати нову кутикулу і гинуть. Потрапляючи в організм комах з кров’ю тварини, потім в їх яйця, люфенурон блокує процес формування хітину, личинки гинуть в результаті порушення процесів формування кутикули і, таким чином, запобігає появі наступного покоління бліх.  Люфенурон швидко всмоктується в шлунку (достатній рівень абсорбції досягається при наповненому кормом шлунку), повільно виводиться, що забезпечує високу концентрацію сполуки в організмі тварини протягом місяця.

Празиквантел – синтетична сполука, похідна піразино-ізохінолу, ефективно діє проти цестод та трематод. Празиквантел дуже швидко всмоктується поверхнею паразита і поширюється по його організму. Вивчення in vitro та in vivo доводить, що празиквантел руйнує зовнішній покрив (тегумент) паразита. Це є майже миттєве тетанічне стискування мускулатури паразита і швидка вакуолізація тегументу  (оболонки). Це швидке стиснення пояснюється зміною проникності клітинних мембран паразита для двовалентних катіонів, особливо кальцію. Деполяризація нейро м’язових гангліоблокаторів, порушення транспорту глюкози і мікротубулярної функції у цестод призводить до порушення м’язової інервації, паралічу і загибелі паразита. Празиквантел швидко всмоктується в травному каналі, досягає максимальної концентрації в плазмі крові через 1-3 години, розподіляється в органах і тканинах тварини; зв1язується з білками сироватки крові (70-80%), частково метаболізується в печінці, екскретується в кишечник та виводиться з організму в основному з сечею (до 80%) та у незначній кількості з фекаліями. 

Моксидектин – це макроциклічний лактон другого покоління групи мільбеміцинів, має виражену дію проти багатьох ендо- та ектопаразитів. Механізм дії препарату на організм паразита полягає у тому, що моксидектин стимулює виділення нейромедіатора гальмування гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), у результаті чого відбувається блокада передачі імпульсу між інтернейронами і руховими збуджувальними нейронами нервового стовбура паразита, а це призводить паралічу та загибелі паразита. З організму  виводиться в основному в незміненому вигляді протягом 6 тижнів.

У рекомендованих дозах лікарський засіб не має сенсибілізуючої, ембріотоксичної і тератогенної дії.