Лікування Кон’юнктивітів собак та котів
Лідія Лободіна
ветеринарний лікар-дієтолог, терапевт,спеціаліст з поведінки тварин,
член USAVA, WSAVA Інстаграм: @lidia.vet
Кон’юнктивіт – це найбільш поширене захворювання очей у собакта котів. Кон’юнктивіт являє собою запалення тонкої слизової оболонки(кон’юнктиви), яка вистилає внутрішню поверхню повік і покриває зовнішнюповерхню очного яблука. Етіологія кон’юнктивіту включає первинні захворюваннякон’юнктиви, а також екстраокулярні, інтраокулярні та системні захворювання.Подразники навколишнього середовища, такі як пил або хімічні речовини, щомістяться в повітрі, можуть спричиняти алергічний кон’юнктивіт. Однакнайчастішою причиною є інфекційні захворювання. Собаки та коти, незалежно відпороди та статі, схильні до кон’юнктивіту, однак вік можна вважати визначальнимфактором: найчастіше інфекційний кон’юнктивіт трапляється здебільшого у молодихтварин і він найбільш поширений в розплідниках та притулках. Хоча у більшостіхворих тварин згодом формується імунітет до цих захворювань і рецидиви неспостерігаються, епізоди кон’юнктивіту можуть періодично повторюватися у тихтварин, які є переносниками вірусу герпесу. У зв’язку з поширеністюкон’юнктивіту у дрібних тварин пошук ефективних терапевтичних засобів тапідходів залишається актуальним.
Симптоми кон’юнктивіту
Основніклінічні ознаки кон’юнктивіту включають:
1.Дискомфорт, що найчастіше проявляється у вигляді блефароспазму та свербежунавколо очей. 2. Гіперемію кон’юнктиви, яка є проявом вазодилатації тапосиленого кровотоку.
3. Хемоз (набряк), спричинений підвищенням проникності судин із екстравазацієюрідини у тканини.
4. Очні виділення (серозні, серозно-кров’яні, слизові, слизовогнійні), які єрезультатом надмірної продукції або недостатнього носослізного дренажу.
5. Гіперплазія або кератинізація епітелію, що призводять до утвореннярожево-червоних вогнищ неправильної форми.
6. Кон’юнктивальні крововиливи, які найчастіше виникають при травматичномукон’юнктивіті, але можуть бути ознакою системних захворювань (коагулопатії, гіпертензії,васкуліту).
7. Виразки епітелію, які найчастіше спостерігаються при вірусному аботравматичному кон’юнктивіті.
Клінічна оцінка
Необхідно зібрати анамнез, а також провести ретельний огляд, щоб визначитиспецифічну етіологію кон’юнктивіту, з`ясувавши початок і тривалість клінічнихознак, наявність болю або свербежу, характер виділень з очей, зміни зору, атакож супутні системні й очні захворювання.
Для встановлення етіології захворювання інформативним є ряд лабораторнихметодів: бактеріологічне дослідження мазків з кон’юнктиви, посів на живильнісередовища, цитологічне дослідження зішкрібів з кон’юнктиви, імунофлюоресцентнета імуноферментне дослідження зішкрібів, імунологічне та серологічнедослідження.
Види кон’юнктивітів, їх діагностика та лікування
Алергічний кон’юнктивіт – здебільшого поширений усобак, його можна поділити на 3 типи:
1. Атопічний кон’юнктивіт – зазвичай супроводжується атопічним дерматитом, тварини мають легкусезонну гіперемію кон’юнктиви, хемоз та очний свербіж. Алергенна імунотерапіята виключення алергенів є основними методами лікування. Застосування місцевихофтальмологічних кортикостероїдів, які застосовуються 2—3 рази на день протягом1—2 тижнів, також є ефективним. Для тварин з тривалим клінічним перебігом абопротипоказаннями до місцевої терапії кортикостероїдами можна місцевозастосовувати циклоспорин (0,2—2% розчин або мазь) або такролімус (0,01—0,04%розчин або мазь) двічі на день.
2. Медикаментозний кон’юнктивіт – цереакція гіперчутливості, за якої водночас виникають блефарит та кератит. Офтальмологічніпрепарати з неоміцином та інгібіторами карбоангідрази найчастіше спричиняютькон’юнктивіт. Лікування полягає у скасуванні всіх офтальмологічних препаратівна 1—2 тижні та повільному повторному введенні ліків з виявленнямпрепарату-алергену. Місцева кортикостероїдна терапія здатна зменшити клінічніознаки: 1% розчин преднізолону ацетату або 0,1% розчин дексаметазону (безантибіотиків). Слід уникати препаратів, які містять кілька активнихкомпонентів.
3. Кон’юнктивіт, спричинений укусом комах, – форма кон’юнктивіту, яка має швидкий розвиток іхарактеризується вираженим двостороннім хемозом. Терапія складається зодноразової дози системного або місцевого кортикостероїду з антигістаміннимпрепаратом протягом кількох днів.
Кон’юнктивіт, спричинений механічними подразниками, – діагностується шляхом виявлення одногоз подразників під час огляду: сторонні тіла, дермоїдні аномалії повік,ентропіон, актропіон, аномалії вій, дистихіаз, ектопічні вії, трихіаз.Лікування включає усунення подразника (наприклад, хірургічна корекція,кріоепіляція аномальних війок, видалення стороннього тіла), а такожпрофілактика або лікування бактеріальної інфекції місцевим офтальмологічнимантибактеріальним препаратом.
Імуноопосередкований кон’юнктивіт – виникає внаслідок специфічних ідіопатичних захворювань очей з передбачуваноюаутоімунною патофізіологією. У собак вони включають дифузний епісклерит,нодулярний гранулематозний епісклерит і атиповий панус. Імуноопосередкованіпричини кон’юнктивіту у котів включають еозинофільний, ліпогранулематозний таепітеліотропний мастоцитарний кон’юнктивіт. Діагностика включає цитологічні тагістологічні дослідження, а лікування передбачає хірургічне видалення.
Травматичний кон’юнктивіт – виникаєвнаслідок тупої або проникаючої травми ока. При цьому важливо виключитинаявність інших серйозних пошкоджень ока та сторонніх тіл. Невеликі розриви непотребують хірургічного втручання, оскільки кон’юнктива швидко загоюється.Лікування включає застосування холодних компресів і місцевий офтальмологічнийантибактеріальний засіб для запобігання розвитку вторинної бактеріальноїінфекції.
Інфекційний кон’юнктивіт – може бутинаслідком вірусного, бактеріального або паразитарного ураження. У собакпричинами первинного кон’юнктивіту є герпесвірус-1 (CHV-1) та аденовірус собак.Котячий герпес-1 (FHV-1) є найпоширенішим інфекційним збудником кон’юнктивіту вкотів. Діагноз встановлюється на основі анамнезу, клінічних ознак, ПЛР таімунофлуоресцентного аналізу. Лікування для запобігання вторинної бактеріальноїінфекції поєднується з місцевою або системною противірусною терапією. Місцевіпротивірусні препарати включають 0,5% цидофовір, 0,1% ідоксуридин, 1%трифлуридин і 0,15% ганцикловір. Пероральна терапія фамцикловіром є додатковимбезпечним і ефективним варіантом лікування інфекції FHV-1 і призначається вдозі 40—90 мг/кг 2—3 рази на день. Каліцивірусний кон’юнктивіт котів найчастішепов’язаний із захворюванням верхніх дихальних шляхів і стоматитом. Як правило,терапія є виключно підтримуючою, оскільки противірусні препарати неефективніпроти каліцивірозу. Паразитарний кон’юнктивіт може виникнути в результатізараження нематодами Thelazia або Onchocerca. Thelazia знаходяться вкон’юнктивальних склепіннях і носослізних протоках собак і котів. Діагностика встановлюєтьсяшляхом виявлення тонких, білих, рухливих паразитів довжиною 1—1,5 см наповерхні ока. Терапія включає механічне видалення паразитів, шкірне нанесенняпротипаразитарних засобів (наприклад, 10% імідаклоприду та 2,5% моксидектину)або пероральне введення мільбеміцину оксиму та празиквантелу. Onchocercaспричиняють односторонній або двосторонній кон’юнктивіт з наявністю бульбарнихкон’юнктивальних вузликів. Лікування передбачає хірургічне видалення упоєднанні з тривалою антипаразитарною терапією, яка може включати комбінаціївнутрішньом’язового введення меларсоміну дигідрохлориду, підшкірного введенняівермектину або перорального доксицикліну. Види Chlamydia felis і Mycoplasmaвважаються поширеними причинами хронічного бактеріального котячого кон’юнктивіту.Діагностика включає цитологічне дослідження кон’юнктиви, посів або ПЛР. Терапіявключає місцеві окситетрациклін та еритроміцин, системні доксициклін таазитроміцин. Для котів з C. felis ефективним препаратом є доксициклін (5—10 мг/кг кожні 12—24 години протягом 3—4 тижнів).
Такимчином, найпоширенішими комбінаціями препаратів є:
- Кортикостероїд – за атопічного, медикаментозного кон’юнктивіту, а такожкон’юнктивіту, спричиненого укусом комах.
- Антибіотик – за вірусного, паразитарного кон’юнктивіту, а такожкон’юнктивіту, спричиненого механічними подразниками.
- Антибіотик + кортикостероїд – за бактеріального, хімічного або травматичногокон’юнктивіту.
Офлоксацин нині єодним з найефективніших антибіотиків широкого спектра дії з групи фторхінолонів,він активний проти грамнегативних (Esherichia coli, Klebsiella spp., Salmonellaspp., Proteus spp., Chlamydia spp. та ін.) та грампозитивних мікроорганізмів(Staphylococcus spp., Streptococcus spp), а також Enterococcus faecalis,Pseudomonas spp., Streptococcus pheumoniae, Brucella spp., Mycoplasmaspp., Mycobacterium spp. Значною перевагою офлоксацину є його високапроникність до рогівки і передньої камери ока, його ефективна концентрація усльозовій плівці зберігається навіть через 4 години після застосування та МІСостановить вище 2 мкг/ мл. При місцевому застосуванні офлоксацину терапевтичнаконцентрація досягається в тканинах ока через 30—60 хвилин.
Краплі «Дуодекс»від «Ветсинтез» – препарат для очей та вух, що містить офлоксацин тадексаметазон (синтетичний глюкокортикостероїд із сильною протизапальною дією).Препарат призначений для лікування собак, котів, дрібних декоративних тваринпри гострих та хронічних запаленнях очей і вух внаслідок бактеріального,хімічного або травматичного впливу, зокрема для лікування кон’юнктивіту.Препарат закапують у кон’юнктивальний мішок по 1—2 краплі 2—4 рази на день, прихламідійних інфекціях – 5 разів на день. Курс лікування до повного одужаннястановить 5—10 діб. Клінічний випадок: кіт, самець, 3 роки. Тварина поступила вклініку з інтенсивним одностороннім кон’юнктивітом із сильною гіперемієюкон’юнктиви, блефароспазмом і дискомфортом в оці. Виділення з очей спочаткубули водянистими, але пізніше стали слизовими. Також у тварини спостерігалисянезначні респіраторні симптоми. Попередній діагноз: хламідійна інфекція. Длядіагностики було зроблено мазок із ока з подальшою ПЛР. В результатідослідження діагноз був підтверджений. В якості терапії були призначені краплі«Дуодекс» по 1—2 краплі у кон’юнктивальний мішок 5 разів на день, протягом 5днів. Через 5 днів від початку лікування ознаки кон’юнктивіту зникли, щосвідчить про ефективність обраного терапевтичного засобу – крапель «Дуодекс».Отже, вибір терапії залежить від клінічної картини, історії та результатівдіагностики. Варіанти терапії включають антибактеріальні, противірусні засоби,стероїди або комбіновані препарати. Хоча основні причини кон’юнктивіту єрізноманітними, очні захворювання та потенційно небезпечні системні станиспочатку можуть проявлятися саме кон’юнктивітом, через що слід дотримуватисяметодичного та ретельного клінічного підходу.
